"Фінансовий гАлАдАмор" Тимошенко

Те, що Юлія Тимошенко - не український політик, говорилося і писалося чимало. З її вдачею, темою "сильної руки", підозрілістю, схильністю до абсолютної влади вона природніше виглядала би у пантеоні політиків російських.

Можливо, тому з нею так подобається спілкуватися російському керівництву. Вона і інтереси українські здасть, і на принизливий жарт підхіхікне. У цю картинку лягає навіть кримінальна справа проти Тимошенко, яку можуть будь-коли поновити в Москві: поганий той російський політик, на якого в Кремлі немає правильного компромату.
Однак останнім часом Тимошенко у демонструванні своєї (про)російської сутності остаточно пустилася берега. Чи то хтось із її технологів невдало схохми, не подумавши, чи то сама думала, як би дошкульніше вкусити українських патріотів - але нещодавно вона взяла на озброєння фразочку, за яку у Європі їй довелося юи довго червоніти, вибачатися - і думати, як рятувати передвиборчий рейтинг.

Йдеться про словосполучення "фінансовий голодомор" - або "гАлАдАмор", як вимовляє прем'єр, - яке вона ліпить до ладу і не до ладу. Мовляв, оце влаштували опоненти її уряду. А тепер уявімо собі, щоби десь у Європі (на говорячи вже про Державу Ізраїль) якийсь політик заявив би про "фінансовий Холокост". Або у Польщі хтось затнувся би про "фінансову Катинь". Чи в Сербії - про "фінансове Косово поле".

Таке як мінімум було би засуджене суспільством - моральними лідерами нації, провідними журналістами, та і пересічними виборцями, які не сприйняли би такої зухвалості. Однак моральні лідери в Україні мовчать, журналісти переймаються іншими питаннями, а підбадьорена цією мовчанкою прем'єр продовжує виплясувати на кістках.

Семен Буденецький, для ПолітІнформ.org