Свідомо саботуючи фінансування ЗСУ прем’єр-міністр знищує боєздатність української армії. Це не дурість – це зрада

У результаті систематичного недофінансування ЗСУ на межі можливостей підтримується мінімальний рівень готовності бойових частин, надзвичайно критичним є стан із справністю основних видів озброєння та військової техніки. Катастрофічно низьким є також рівень забезпечення запасами матеріальних засобів (продовольством, пальним, речовим майном тощо). Практично згорнуто бойову підготовку військ (сил), а виділеного фінансового ресурсу не вистачає навіть для розрахунків за харчування військовослужбовців, забезпечення їх належними видами грошового забезпечення та речового майна. Протягом року Збройні сили не закупили жодного нового обладнання, зброї, боєприпасів.
Продовжується стійкий відтік із військ молодих офіцерів та військовослужбовців-контрактників. Це пов'язано, насамперед, з низьким рівнем грошового забезпечення військовослужбовців, особливо контрактної служби та молодших офіцерів. Протягом останніх дев’яти місяців з армії звільнилось 2 тис. контрактників, 300 офіцерів.
Проте уряд така ситуація влаштовує. Оскільки він у своїх підходах не збирається нічого міняти. Адже в проекті бюджету на 2010 рік на ЗСУ передбачено лише 13 млрд. Хоча мінімальна потреба Збройних Сил України на 2010 рік складає майже 20 млрд. грн.
Більш того, фінансування найважливіших напрямів розвитку ЗСУ (закупівля та ремонт озброєння та військової техніки) у загальному фонді взагалі не передбачено. Коштів, виділених на переозброєння української армії, вистачить на 4 танки.
У той час, як найближчий наш сусід – Росія збільшує витрати на озброєння, Україна їх суттєво зменшує.
Як і з більшості інших питань, Тимошенко самозабутньо бреше, ніскілечки не червоніючи.
Так, 10 вересня 2008 р., виступаючи на прес-конференції в Кабінеті Міністрів, Тимошенко заявила, що не збільшить фінансування армії - для цього потрібно зменшити пенсії і заплати. Але ось пройшов рік – і добре видно – урядом Тимошенко і фінансування армії не збільшено, і запровадження нових соціальних стандартів також блокуються.
А днем раніше вона публічно давала доручення тодішньому міністрові фінансів передбачити в проекті держбюджету на 2009 рік витрати у зв'язку з переходом армії на контрактну основу, чудово розуміючи, що грошей не вистачає не лише на контрактну армію, але й на мінімальні потреби збройних сил України.
Того дня вона так само брехала, як і 2 вересня 2007 року, підписуючи в Національному комплексі "Експоцентр України" під час дискотеки "Студентський прорив" зобов'язання перед студентами України зобов'язання скасувати з січня 2008 року призов на термінову військову службу, а до 2009 року перевести армію на професійну основу.
Сьогодні, на порядок денний уряд поставив питання не розвитку української армії, а її існування як атрибуту державності. Постійне бюджетне недофінансування потреб армії ставить під сумнів можливість України зберегти свій суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність власними силами.
Таке ставлення Кабінету Міністрів до нагальних потреб оборонного відомства свідчить про безвідповідальність вищого органу виконавчої влади і має ознаку свідомого послаблення оборонного потенціалу держави.